З досвіду куратора

Колективна творча справа як засіб формування національної свідомості та активної громадянської позиції 

Наш час потребує не однотипного характеру людей – а лідерів нової формації, людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно та приймати нестандартні рішення. Мета сучасного освітнього процесу – забезпечити людині життєвий успіх. Саме це і вплинуло на мій вибір у роботі з класним колективом. Пошук відповідей на питання яку людину виховати? На основі яких цінностей? Чи ці цінності мають щось спільне з цінностями батьків вихованців? Що є добром для дитини? Що сприятиме її всебічному розвиткові? Які виховні справи варто запланувати? Який досвід отримають гімназисти? змусив сформувати місію класу «Res, non verba (Справи, а не слова)». Моя робота спрямована формування національної свідомості та активної громадянської позиції через участь у колективних творчих справах.

У системі виховного процесу класного керівника виділяю певні принципи виховання. Кожний принцип є важливий взаємопов’язаним складником. Їх органічне поєднання виступає запорукою ефективної роботи.

Принцип національної спрямованості виховання: формую у дітей та учнівської молоді національну свідомість, любов до рідної землі, свого народу, шанобливе ставлення до його культури; здатність зберігати свою національну ідентичність, пишатися своєю приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави.

Принцип гуманізації виховного процесу: зосереджую свою увагу на дитині як вищій цінності, враховую її вікові та індивідуальні особливості і можливості, не форсую її розвитку, спонукаю до самостійності, задовольняю базові потреби дитини (у розумінні, визнанні, прийнятті, справедливому ставленні до неї); виробляю індивідуальну програму її розвитку; стимулюю свідоме ставлення до своєї поведінки, діяльності, життєвих виборів.

Принцип особистісної орієнтації: оскільки загальні закони психічного розвитку проявляються у кожної дитини своєрідно і неповторно, тому культивую у зростаючої особистості почуття самоцінності, впевненості у собі, визначаю її право на вільний розвиток своїх здібностей; надаю їй право почуватися індивідуальністю; спрямовую зусилля на розвиток світогляду, самосвідомості, культури потреб, емоційності сприйнятливості, відповідальної поведінки.

Принцип полікультурності: даний принцип передбачає інтегрованість української культури у європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов; формую у дітей та учнівської молоді відкритість, толерантне ставлення до відмінних від національних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань; здатність диференціювати спільне й відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру як невід’ємний складник культури загальнолюдської.

У своїй практиці я використовую колективні творчі справи як ефективний засіб формування національної свідомості та активної громадянської позиції. Важливою колективною справою у 1(5) класі була підготовка та проведення родинного свята «Без сім’ї і свого роду немає нації, народу». Робота передбачала знайомство з сім’ями гімназистів, яке я проводила через індивідуальні бесіди з батьками, анкетування, батьківські посиденьки, результатом роботи яких стали виставки : «Світ захоплень сім’ї», «Реліквія мого роду», «Вироби родинних умільців», «Сімейна кухня», продемонстровані на родинному святі. Підготовка святкового концерту дала змогу гімназистам розкрити свої творчі здібності: вокальні, хореографічні, спортивні, декламаторські, артистичні. У 2(6) класі гімназистами було підготовлено інсценізацію казки «Як козаки на весіллі гуляли». Підготовка до інсценізації передбачала конкретне доручення для кожного, розвивала відповідальність за доручену справу, сприяла розвитку колективістських, демократичних основ життя, самостійності та ініціативи дітей, згуртуванню колективу. У 3 (7) класі гімназисти спільно з батьками підготували та провели «Сорочинський ярмарок», це дало змогу поглибити знання про національні ремесла рідного краю, мовну культуру, своєрідний гумор та традиції проведення українського ярмарку. У цей період виховна робота у класі була спрямована на розкриття та реалізацію учнівської творчості в контексті формування відповідального ставлення до своїх обов’язків; продовжено роботу щодо виховання активної життєвої позиції та лідерських якостей, зміст та форми колективної творчої діяльності допомагали кожному знайти себе, самовизначитися.

Вважаю, що класний керівник у 4(8) класі створює умови для інтенсивного ово­лодіння учнями організаторськими уміннями та навичками. Подальший розвиток можливий тільки на принципах співробітництва й співтворчості. Саме становлення і розвиток демократичних стосунків між вчителем і гімназистами мали продовження у 4(8) класі. Цікавою творчою справою стала інсценізація українських народних пісень та театралізоване дійство «Ніч перед Різдвом». Під час підготовки до свят гімназисти поглибили знання про українські народні пісні, звичаї та обряди, підбирали декорації, народний одяг, ролі, У класі було організовано таке виховне середовище, яке надає учню можливість вибору різних видів занять і творчої діяльності, що відповідають особистим потребам. Встановлення демократичних, гуманістичних взаємин у класі сти­мулювало розвиток самодіяльності, ініціативи та самоврядування учнів, що і є основою згуртування колективу. Роль класного керівника на даному етапі надавати методичну допомогу організаторам, не підмі­нюючи їх у роботі; усебічно підтримувати громадську і творчу ініціативу, актив­ність учнів, їхню самостійність.

Класний колектив 5(9) класу уособлює демократичну та самодіяльну атмосферу, захищає й забезпечує права всіх учасників колективу, сприяє формуванню у них громадянськості, організаторських якостей, допомагає класному керівникові в проведенні різноманітних заходів, виступає їх ініціатором.

Участь гімназистів у колективних справах, спрямована на розвиток умінь будувати відносини у дитячому колективі, працювати у команді, дотримуватись певних правил та формує активну життєву позицію гімназиста.

Особливу увагу я приділяю вивченню історії рідного краю через залучення гімназистів та їх батьків до екскурсій. Зокрема, протягом навчання у 1-4 класах, класним колективом було зініційовано екскурсії «Пізнаємо Україну» (від Коломиї до Верховини), «Стежками Довбуша», замками Закарпаття (Мукачево, Ужгород), Луцький замок, «Легенди Львова».

Формуванню національної свідомості сприяють участь у конкурсах фотографій: «100 чудес України»; «Собори України – дива рук людських», «Мандруючи Україною», виставки «Великодні візерунки», «Осінні барви рідного краю».

Важливим виховним моментом є створення ситуації успіху для кожного гімназиста. У відносинах з гімназистами дотримуюся зворотнього позитивного зв’язку - цінування, підтримка, допомога. Практикую словесну похвалу перед класом, наголошую на особистих здобутках дитини на виховних годинах, створено своєрідний куток досягнень, на якому зібрано нагороди за певні досягнення як класу, так і індивідуальні, записую подяки у щоденники, веду облік особистих досягнень гімназистів.

Така система роботи має позитивний результат. За наслідками загально гімназійного конкурсу «Кращий клас року».

У 2009-2010, 2010-2011 роках клас був переможцем цього конкурсу.